Описание
Журнали́стика — актуализация мировоззрения социальных групп средствами подбора фактов, оценок и комментариев, которые злободневны и значительны в данное время. Журналистика является частью полисистем средств массовой информации, то есть входит в многофункциональные институты общества, такие, как: пресса, телевидение, радио, интернет и др.
С точки зрения общественных интересов, журналистика адаптирует часть научно-практического знания данных групп для восприятия массовым сознанием в целях принятия другими социальными группами моделей поведения, идеологии (культуры, морали, этики, эстетики) и способов развития.
Часть исследователей считает, что существуют два основных направления журналистики — журналистика исследования и журналистика расследования. Журналист исследователь, как правило работает с открытыми (доступными) источниками информации, в расследовании журналист вторгается в область закрытой (не доступной) информации. Соответственно методики работы в том и другом направлениях различны. В демократических странах журналистов-расследователей принято называть «цепными псами демократии» или «разгребателями грязи». Следует отметить, что биполярный подход к направлениям журналистики сегодня оспаривается и признается упрощенным.
Журналистика как наука — система художественных, культурологических, исторических, социологических и др. дисциплин, охватывающая полный цикл создания и управления практической журналистикой в обществе, её влияния на изменения общественных процессов.
Слово журналистика введено в русский язык Николаем Полевым.
свежие новости:
1. Сутність понять “інформація“ та “комунікація” .
2. Форми та види комунікації.
3. Особливості масової комунікації (кількісні та якісні характеристики).
4. Співвідношення понять “комунікація” та “масова комунікація”.
5. Функції масової комунікації.
6. Комунікативний процес і його складові.
7. Суб’єкт і об’єкт в процесах комунікації.
8. Система засобів масової комунікації і місце в ній ЗМІ.
9. Види вербальної і невербальної комунікації.
10. Використання різних видів комунікації в ЗМІ.
11. Специфіка інформаційних процесів у ЗМІ.
12. Континуальність, цілісність дискретність трансляційність повідомлення в ЗМІ.
13. Електронні ЗМІ і масова комунікація. Інформаційна епоха.
14. Хаос, інформація, комунікація.
15. Природа невідомого. Хаос і порядок.
16. Кількісні й якісні характеристики невідомого.
17. Невідоме в роботі журналіста. Методики впорядкування хаосу в ЗМІ.
18. Джерела інформації.
19. Ентропія, негентропія, інформація.
20. Способи появи інформації та її перетворення на масову інформацію.
21. Процеси перетворення комунікації на масову комунікацію.
22. Позиція журналіста як посередника в процесах масової комунікації.
23. Закон Гумбольдта-Потебні, додатки до нього, особливості їх дії у сфері масової комунікації.
24. Поняття комунікативного простору.
25. Герменевтична дзига, герменевтичне коло і їх значення для розуміння інформації.
26. Етапи розуміння інформації.
27. Етапи розвитку комунікації (Доіндустріальний і постіндустріальний періоди).
28. Три фази комунікативного процесу.
29. Історичні типи масової комунікації.
30. Структура сфери масової комунікації.
